Захід 28.11.2019

Захід 28.11.2019

НТУ ХПІ, "АРСЕНАЛ ІДЕЙ" 28.11.2019 15.30  

ДУЖЕ ЦІКАВО!!! ПРИХОДЬТЕ!!!

Наукова інтерактивна лекція «Чорнобиль – уроки минулого або наука для розв’язання проблем майбутнього. ІСТОРІЯ ТА СУЧАСНІ ВИКЛИКИ»

 

Олімпіада з фізики 17.11.2019 року.

Шановні діти,це спеціально для вас:

Календарь памятных дат в физике на 2019 год

ООН объявила 2019 год Международным годом Периодической таблицы химических элементов. В честь 150 – летия Периодической таблицы  в мире пройдут масштабные мероприятия, посвящённые Дмитрию Ивановичу  Менделееву и его научному наследию.

Основные события - памятные даты в истории физики

6 января - 220 лет со дня рождения российского физика Адольфа Купфера, основоположника российской метрологии
6 января 135 лет назад Паулем Нипковым подана патентная заявка на изобретение электрического телескопа, ставшего основой для механического телевидения
7 января  180 лет назад Физик Доминик Франсуа Араго раскрыл секрет «светописи» (дагерротипии) в блестящем выступлении на заседании Парижской Академии наук, а 19 августа 1839 г. метод получения дагерротипа был представленширокой общественности
13 января - 155 лет со дня рождения немецкого физика Вильгельма Вина
14 января - 205 лет назад (1814) в Петербурге была открыта Публичная библиотека, ныне Российская национальная библиотека
31 января - 90 лет со дня рождения выдающегося немецкого физика-экспериментатора Рудольфа Мёссбауэра
8 февраля - 185 лет со дня рождения Дмитрия Ивановича Менделеева (1834 - 1907), русского ученого и общественного деятеля
11 февраля - 180 лет со дня рождения выдающегося американского физика Дж. В. Гиббса
14 февраля - 150 лет со дня рождения Чарльза Вильсона, создателя камеры Вильсона
15 февраля - 455 лет назад родился Галилео Галилей, итальянский ученый - физик и астроном.
19 февраля - 130 лет со дня рождения новозеландского физика Эрнста Марсдена, внесшего решающий вклад в опыты по рассеянию альфа-частиц в лаборатории Резерфорда
20 февраля - 175 лет назад родился Людвиг Больцман, австрийский физик-теоретик.
24 февраля - 215 лет со дня рождения Эмилия Христиановича Ленца
24 февраля - 170 лет со дня рождения русского физика, первого выборного ректора Петербургского Университета Ивана Боргмана
25 февраля - 110 лет назад родился Лев Арцимович, советский физик.
27 февраля - 115 лет со дня рождения Ю. Б. Харитона (1904-1996), российского физика ядерщика, трижды Героя Социалистического Труда.
1 марта - 150 лет таблице Менделеева.
4 марта -145 лет со дня рождения одного из первых российских радиохимиков Василия Бородовского
4 марта - 115 лет со дня рождения советского физика-экспериментатора А.И. Алиханова
4 марта - 115 лет со дня рождения выдающегося советско-американского физика Георгия Гамова
8 марта - 135 лет со дня рождения немецкого физика и радиохимика Отто Гана
8 марта - 105 лет со дня рождения выдающегося советского физика Якова Зельдовича
9 марта - 85 лет со дня рождения Юрия Алексеевича Гагарина (1934 - 1968), русского летчика - космонавта
12 марта - 195 лет со дня рождения выдующегося немецкого ученого Густава Кирхгофа
13 марта -120 лет со дня рождения американского физика Дж. Ван Флека, разработавшего первые квантовые теории магнетизма
14 марта - 140 лет со дня рождения Альберта Эйнштейна (1879 - 1955), физика - теоретика
14 марта - Международный день числа "Пи" (International π day)
16 марта - 135 лет со дня рождения Александра Романовича Беляева (1884 - 1942), русского писателя - фантаста
16 марта - 160 лет со дня рождения Александра Степановича Попова (1859 - 1906), русского физика и электротехника
23 марта  - День планетариев. Статус международного День планетариев этот день приобрел в 1994 году. Отмечается в ближайшее воскресенье ко дню весеннего равноденствия
23 марта  - 270 лет со дня рождения Пьера Симона Лапласа (1749 - 1827), французского астронома, математика, физика
24 марта -135 лет со дня рождения Питера Дебая, одного из основоположников физики твердого тела
14 апреля - 380 лет со дня рождения Христиана Гюйгенса, великого голландского ученого
21 апреля - 135 лет со дня рождения русского физика Владимира Аркадьева, специалиста по магнетизму
22 апреля - 115 лет назад родился Роберт Оппенгеймер, американский физик, создатель американской атомной бомбы
23 апреля - 150 лет родился Борис Розинг, российский физик, автор первых опытов по телевидению
25 апреля - 145 лет назад родился Гульермо Маркони, итальянский радиотехник, один из изобретателей радио
29 апреля - 165 лет со дня рождения выдающегося французского математика и физика Анри Пуанкаре
4 мая - 140 лет со дня рождения Л. И. Мандельштама (1879-1944), выдающегося советского физика
15 мая - 160 лет со дня рождения Пьера Кюри (1859 - 1906), выдающегося французского физика
24 мая - 475 лет со дня рождения основоположника науки об электричестве и магнетизме Уильяма Гильберта
29 мая - 90 лет британскому физику Питеру Хиггсу, одному из авторов идеи бозона Хиггса
3 июня - 120 лет со дня рождения выдающегося венгерско-американского физика и биофизика Дьердя Бекеши
21 июня - 245 лет со дня рождения французского физика Жана Баттиста Био
22 июня - 155 лет со дня рождения немецкого математика и физика Германа Минковского, внесшего важный вклад в создание релятивистской физики
25 июня - 155 лет со дня рождения выдающегося немецкого физика и физико-химика Вальтера Нернста
26 июня - 195 лет со дня рождения выдающегося английского физика У. Томсона лорда Кельвина (1824-1907г.)
8 июля - 125 лет со дня рождения Петра Леонидовича Капицы (1894 - 1984), выдающегося советского физика
9 июля - 160 лет со дня рождения Вильгельма Гальвакса, исследователя фотоэффекта
27 июля - 115 лет со дня рождения Павла Черенкова, советского физика-экспериментатора
29 июля - 115 лет со дня рождения Дмитрия Иваненко
10 августа - 180 лет назад родился русский физик Александр Григорьевич Столетов
10 августа - 205 лет со дня рождения шведского физика А. Ангстрема
21 августа -110 лет со дня рождения выдающегося советского математика и физика Николая Боголюбова
2 сентября 1939 г.  - 80 лет назад Альберт Эйнштейн, Лео Сциллард и Эдвард Теллер написали письмо президенту США Франклину Рузвельту о ситуации в атомной энергетике
7 сентября - 105 лет со дня рождения американского физика Д. Ван Аллена, открывшего внутренний радиационный пояс Земли
15 сентября - 90 лет американскому физику Мюррею Гелл-Манну, автору идеи кварков
16 сентября - 525 лет со дня рождения итальянского ученого-оптика Франческо Мавролика
18 сентября - 200 лет со дня рождения Ж.Б.Л. Фуко, французского физика, измерившего скорость света и доказавшего вращение Земли
23 сентября - 200 лет со дня рождения А.И.Л. Физо, французского физика, измерившего скорость света
Октябрь - 85 лет выхода первого номера журнала «Наука и жизнь»
1 октября - 115 лет со дня рождения австриского и английского физика Отто Фриша
9 октября - 315 лет со дня рождения Яноша Сегнера, венгерского физика и математика
9 октября - 140 лет со дня рождения выдающегося немецкого физика Макса фон Лауэ
23 октября -175 лет со дня рождения французского физика, изобретателя когерера Эдуарда Бранли
24 октября - 215 лет со дня рождения немецкого физика Вильгельма Вебера, в честь которого названа единица магнитного потока в СИ
25 ноября - 205 лет со дня рождения немецкого врача и ученого, одного из первооткрывателей закона сохранения энергии Юлиуса Майера
6 ноября - 210 лет со дня рождения немецкого физика Рудольфа Кольрауша, основоположника электрических измерений
6 ноября 1919 г. - 100 лет назад в Лондоне объявлено о подтверждении Общей теории относительности Эйнштейна.
8 ноября - 165 лет со дня рождения шведского физика Иоганнеса Ридберга
10 ноября - 125 лет со дня рождения выдающегося советского физика Якова Френкеля
10 ноября - 80 лет со дня рождения выдающегося советского и россиского физика Владилена Летохова
18 ноября - 180 лет со дня рождения немецкого физика-экспериментатора Августа Кундта
19 ноября -160 лет со дня рождения выдающегося шведского физико-химика Сванте Аррениуса
22 ноября - 115 лет назад родился французский физик Луи Неель, внесший значительный вклад в изучение ферромагнетизма
13 декабря - 295 лет со дня рождения немецкого и российского физика Франца Эпинуса, одного из основоположников теории электромагнетизма
13 декабря - 125 лет со дня рождения выдающегося советского физика-экспериментатора Петра Лукирского
15 декабря - 335 лет Дж. Жюрена, врача и физика, открывшего закон капиллярности
15 декабря - 115 лет назад родился французский физик Анатольк Абрагам
20 декабря - 270 лет назад родился английский священник и физик Абрахам Беннет, один из основоположников изучения электричества
25 декабря 1759 г. - 260 лет назад в Петербурге российский академик Иосиф-Адам Браун получил твердую ртуть 

 10 листопада

ТОП-7 сучасних українських Ейнштейнів

Сучасним українським вченим доводиться працювати в нелегких умовах. Втім, деякі при цьому досягають приголомшливих результатів

Сьогодні відзначається Всесвітній день науки. Свято, яке в Україні давно стало приводом замислитися над рядом проблем. Адже через брак коштів на обладнання і реактиви провести повноцінне дослідження практично нереально, а талановита молодь залишає Україну у пошуках кращих умов для роботи.  

При цьому навіть за нинішньої ситуації українці виграють престижні наукові конкурси, а на їхні роботи посилаються нобелівські лауреати у своїх дослідженнях.

Depo.ua пропонує познайомитися з сучасними вченими, які здійснили прорив у знаннях про нашу планету.

1. Юрій Ізотов: Таємниці галактик і вражаючі відкриття

Співробітник Головної астрономічної обсерваторії НАН України Юрій Ізотов разом з американським колегою Трином Туаном відкрив наймолодшу галактику у Всесвіті, що стало сенсацією у вченому світі.

Як виявилося, карликовій галактиці I Zwicky 18 лише 500 млн років, а це означає, що вона зародилася майже одночасно з появою життя на землі.

Вчений очолював міжнародну дослідницьку групу, яка здобувала нові знання про наш Всесвіт і відзначилась проривом в системі знань. Раніше вчені не розуміли, чому на ранніх етапах розвитку, пройшовши стадію плазми і вже охолонувши, Всесвіт знову повернувся у стан плазми. Вчена група на чолі з Ізотовим знайшла відповідь: виявилося, що феномен спричинило інтенсивне жорстке ультрафіолетове випромінювання масивних зірок.  

У портфоліо вченого загалом 250 робіт, опублікованих в міжнародних виданнях. Ізотов є одним з найбільш цитованих у світі українських вчених.

 2,3. Валерій Гусинін і Сергій Шарапов: За два кроки від нобелівки

Ім'я доктора фізико-математичних наук, завідувача лабораторії Інституту теоретичної фізики ім. Боголюбова НАН України Сергія Шарапова востаннє прогриміло на весь Facebook після вручення цьогорічної нобелівки з фізики. Як виявилося, один з лауреатів, Дунган Холдейн, звертався до дослідження Шарапова в одній із своїх робіт.

Як виявилося, розробки українського вченого стали підґрунтям для цілого ряду  знаних робіт західних вчених, зокрема Віталія Гінзбурга і Клауса фон Клітцинга.

Більше того, сам Шарапов разом з колегою Валерієм Гусиніним були за півкроку від нобелівки. Вчені працювали над відкриттям графеном водночас з британськими вченими Андрієм Геймом і Костянтином Новосьоловим, які, у підсумку, і отримали нагороду.

Для розуміння, графен – це модифікація вуглецю, за допомогою якої можна створювати транзистори нового типу і надчуттєві сенсори, що дозволяють фіксувати навіть окремі молекули речовини.

4. Марина Вязовська: Розв’язала задачу, над якою мучилися століттями

Киянці, яка наразі мешкає в Берліні, вдалося вирішити задачу з комбінаторної геометрії, з якою возилися її колеги  протягом кількох століть. Вязовська придумала, як вкладати кульки в 8- і 24-мірному просторі. На практиці робота української вченої допоможе, зокрема, поліпшити передачу сигналу у Космосі.

Зайнятися проблемою куль Вязовську надихнув київський математик Андрій Бондаренко, зазначивши, що дівчина має усі якості, аби впоратися з надскладною задачею. Але взятися до роботи Марина спромоглася, лише коли переїхала в Німеччину.

5. Марина Родніна: Українська гордість Німеччини

Наразі українка, виходець з Інституту молекулярної біології та генетики НАН України, очолює Інститут Макса Планка у Гьотінгені. Досягнення Родніної отримали високу оцінку – і не лише емоційну. Так, за дослідження функцій рибосом вчена отримала премію Лейбніца розміром у 2,5 млн євро.

Гроші виділяють на розвиток дослідження і подальші ідеї.

Хоча розвивати кар’єру Родніна почала у Києві, вже у 1990 році переїхала до Німеччини.

7.  Олег Ангельський: Наступник Галілея

Професор, доктор фізико-математичних наук з Чернівців Олег Ангельський став першим українським вченим, удостоєним Міжнародної премії Галілео Галілея за досягнення в галузі оптики, також фізика включили до EOS (Світового оптичного співтовариства).

Ангельський – написав понад 300 статей для міжнародних журналів, а також виступив автором або співавторів шести опублікованих в США монографій.

Вчений проводить дослідження з голографії, статистичної та кореляційної оптики, оптичної діагностики шорстких поверхонь.

Цікаво, що, попри брак коштів, наразі створюється підґрунтя для появи нової генерації вчених. Останніми роками стрімко зростає інтерес широкого загалу до науки – зокрема, до свята проводяться Дні науки, на яких запрошують всіх небайдужих. Ще один успішний проект – "Наукові пікніки", де навіть зовсім юним українцям прищеплюють цікавість до навколишнього світу. 

7. Олександр Рубанов: Снайпер не може схибити

Вчені спрямовують зусилля не лише на розвиток теорії. Розробка Рубанова у сфері військового IT має практичний характер, хоч і заснована на наполегливій науковій роботі.

Як зазначає Focus. ua, український математик і дослідник присвятив вісім років вивченню процесів людського мозку. Свої знання втілив у шоломі для снайперів, який допомагає уникнути помилки і врятувати життя бійцю. Щоправда, базою ддя експериментів стала не Україна: інноваційний гаджет народився після ряду досліджень, проведених в Мічиганському університеті.

У шолом "вбудовано" алгоритм правильних дій, створений на основі аналізу активності мозку снайперів, які здійснили успішні постріли. Система інтегрується з мозком людини, яка його вдягає і порівнює процеси у мозку "господаря" з наявним алгоритмом. Згодом сигналізує або про правильність дій, або ж про те, що процес підготовки до пострілу треба почати заново.

Розробкою українця вже користуються арабські та чилійські військові. В українському Мінобороні шолом поки не користується попитом.