Что важного произошло в науке в 2016 году?

2016 год подходит к концу. Чуть больше месяца осталось до преодоления важной вехи, отделяющей нас от 2017 года, который придет со своими радостями, тревогами и сингулярностями. Чем нам запомнился 2016 год? Мы начинаем подводить итоги. Честно, в этом году важнейшие научные события были скорее разочарованиями, нежели прорывами. Но отрицательный результат — тоже результат, поэтому стоит порадоваться тому, что открывается поле для новых теорий, экспериментов и открытий.

Мы нашли гравитационные волны

11 февраля 2016 года учеными LIGO было официально объявлено об открытии гравитационных волн. Команда физиков смогла услышать и записать звук двух чёрных дыр, сталкивающихся в миллиардах световых лет от нас, подтвердив таким образом последнее пророчество общей теории относительности Эйнштейна.
Этот едва слышимый звук, говорят физики, стал первым прямым доказательством существования гравитационных волн — ряби в ткани пространства-времени, предсказанной Эйнштейном в прошлом веке. Также он является подтверждением природы происхождения чёрных дыр, гравитационных ловушек, из которых не может выбраться даже свет. Перемещаемая этими гравитационными волнами энергия, в 50 раз мощнее суммарной энергии всех звёзд во Вселенной вместе взятых, была зафиксирована высокочувствительными антеннами LIGO.
Гравитационные волны ответят на такие вопросы: существуют ли черные дыры на самом деле, движутся ли гравитационные волны со скоростью света, состоит ли пространство-время из космических струн и другое. Подробнее о том, на какие вопросы помогут нам ответить гравитационные волны, читайте здесь.

Автопилот Tesla убил человека

В США была зарегистрирована первая авария с участием автомобиля Tesla Model S под управлением автопилота, повлекшая за собой гибель водителя. Инцидент произошёл ещё 7 мая 2016 года, но данные о нём были опубликованы лишь в июле. Согласно отчёту полиции, автомобиль ехал по скоростному шоссе штата Флорида и на одном из перекрёстков врезался в пересекающую дорогу фуру. Автомобилю Tesla оторвало крышу, и он пролетел ещё примерно 30 метров, прежде чем остановиться. Водитель Джошуа Браун в результате аварии скончался.
Искусственный интеллект начал убивать раньше, чем мы думали. И хотя это тревожный звоночек, так и должно быть.

«…реальность такова, если смотреть на цифры, что езда с автопилотом Tesla НАМНОГО безопаснее, чем без него, либо в машине, где его нет», — писал Питер Диамандис, отвечая на несправедливую реакцию СМИ.

Что будет дальше? Мы будем смотреть, как искусственный интеллект убивает сотни людей, где угодно, как угодно: ради фармацевтических экспериментов; устраняет неудачных дизайнерских младенцев; убивает одних людей ради спасения других; лишает жизни преступников ради сохранения жизней, которые они в противном случае могли бы унести. И будем смотреть на это как на спасение человечества. Нам придется смириться с меньшим злом ради избавления от большего. И это началось в 2016 году.

Визначення густини твердого тіла та рідини методом гідростатичного зважування

Ознайомитись з конспектом, опрацювати його, переписати в зошит та вивчити.

Бажаю  успіху!

В’ячеслав Петров

Петров Вячеслав Васильович вчений у галузі оптоелектронного матеріалознавства, інформаційних технологій та оптичного запису інформації, академік НАН України (2012), доктор технічних наук (1983), професор (1991), Заслужений діяч науки і техніки України (1998), Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2008), директор Інституту проблем реєстрації інформації НАН України (з 1987). 

Наукові дослідження: 

• створення фізичних основ, принципів, методів та систем оптичної реєстрації інформації; 
• створенню матеріалів для оптичної реєстрації інформації та управління оптичним випромінюванням; 
• створенню технології довготермінового зберігання цифрової інформації; 
• розробці методів та створенню баз даних інформації з раритетних носіїв та баз даних наукової реферативної інформації; 
• розробці та впровадженню високих технологій у медичну практику (в галузі офтальмології) та для оснащення автошляхів з метою забезпечення безпеки руху . 

Ці напрямки досліджень викликають інтерес наукової громадськості, і В.В. Петров входить до числа 5 учених України, які зробили найбільшу кількість наукових доповідей на засіданнях Президії НАН України.

Джерело: http://cikavi-fakty.com.ua/ukra%d1%97nski-vinaxidniki/

Камера обскура

        Камера обскура (від латинського «темна камера» ) – це світлонепроникна коробка з невеликим отвором у стінці і екраном (матове скло або калька) на протилежній стороні. 

        Принцип її дії надзвичайно простий: промені світла, відбиті від об’єкта, проходять крізь малий отвір закритої коробки і падають на протилежну стінку – екран, на котрому формують перевернуте зменшене зображення. Така камера була відома давно, і її використовували митці та художники в своїй роботі. Користувався нею також відомий італійський вчений та художник епохи Відродження Леонардо да Вінчі.

        Сконструювати камеру неважко. В дерев’яній або картонній коробці слід випиляти одну стінку, і закріпити замість неї матове скло або напівпрозорий папір (кальку). Навпроти екрану зробити маленький отвір. Тепер якщо поставити недалеко перед отвором лампу (яскравий об’єкт), то на матовому склі побачимо її перевернуте зображення. Із зменшенням розміру отвора буде збільшуватися різкість зображення і, водночас, падати його яскравість.

        Камера обскура дозволяє намалювати освітлений предмет в зменшеному масштабі. Даний пристрій вважається першим фотоапаратом.