Показ дописів із міткою 8 клас. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою 8 клас. Показати всі дописи

середа, 12 серпня 2020 р.

 

Березень

Квітень

Травень

Червень

Липень

Серпень

  • 2 серпня — здійснено посадку капсули космічного корабля Crew Dragon, яка повернула із МКС на Землю двох астронавтів із місії SpaceX DM-2.

Очікувані події

Без дати

вівторок, 24 березня 2020 р.

Структура Всесвіту

Подібно до експериментів з порожнечею у вакуумі, нещодавно 
астрофізики з Японії, Європи і США визначили, з чого складається
 весь порожній простір у Всесвіті. Вчені підтвердили на практиці
 існування галактичних ниток або філаментів, — найбільших структур,
 які об'єднують різні галактики.
Фундаментальні космологічні теорії свідчать, що філаменти
 почали формуватися одночасно з розширенням Всесвіту одразу 
після Великого вибуху. Ці нитки складаються з газоподібного 
водню, і, по суті, є поживними трубопроводами для всіх
 спостережуваних нами галактик. Ба більше, на перетині 
філаментів з’являються чорні діри, що робить галактичні нитки 
найбільшою відомою нам космічною структурою, яка є джерелом
життя для всього у Всесвіті.
У новому дослідженні вчені підтвердили існування філаментів, які
 пов’язують галактики у кластері SSA22 в сузір'ї Водолія. Виявлені 
величезні водневі структури простягаються в довжину на відстань 
у три мільйони світлових років (більше одного мегапарсека).
 Оскільки вони розташовані на відстані приблизно 12 млрд світлових
 років від нас, це означає, що нитки були сформовані відразу ж після
 Великого вибуху.
Відкриття стало можливим завдяки спектрометру MUSE,
 який встановлено на телескопах VLT у Чилі. Астрофізики
 вперше зафіксували галактичні нитки за допомогою
 ультрафіолетового випромінювання, яке дозволяє побачити 
процес іонізації нейтрального газоподібного водню. Цей ефект 
називають випромінювання Лайман-альфа, і саме воно дало
 можливість уперше в історії побачити дуже тьмяні галактичні нитки.
Як пояснив провідний автор дослідження Хідекі Умехата з Токійського
 університету, їхнє відкриття підтверджує, що джерелом утворення
 надмасивних чорних дір, галактик і відомої нам структури Всесвіту
 є газ, який піддається впливу гравітації в галактичних філаментах.
За підрахунками вчених, не менше 60% газу у Всесвіті має 
перебувати саме в таких філаментах. Тому виявлення 
галактичних ниток також може стати відправною точкою для
 вирішення проблеми нестачі матерії у Всесвіті.

четвер, 19 березня 2020 р.

Загадка темної матерії


Дотепер вченим невідомо, чому швидкість обертання зовнішніх 
об'єктів у космосі постійно збільшується, незважаючи на
 те, що відстань між ними зростає. Кілька десятків років тому
 фізики списали це протиріччя в загальній теорії відносності
 Ейнштейна на темну матерію — гіпотетичну речовину, яка 
нібито формує приблизно чверть прихованої маси Всесвіту і
 відповідає за високу швидкість обертання віддалених об'єктів.
Завдяки експериментам з високими енергіями і конденсованим станом, вчені визначили, що електрони вейлівського напівметалу поводяться так, ніби у них
 немає маси: вони не взаємодіють один з одним і розділені на
 два типи, — ліві і праві. Ця хімічна властивість називається
 хіральність, і вона дозволяє молекулам вейлівского напівметалу 
не збігатися в просторі зі своїм дзеркальним відображенням.
Охолоджуючи їх до мінус 11 градусів Цельсія, вчені змусили 
незвичайні електрони взаємодіяти і конденсуватися в кристалічні 
версії самих себе. Отримані частки цих кристалів проявляли ті ж
 властивості, які має виявляти гіпотетична темна матерія — аксіон.
Виявилося, що кристали хіральних електронів напівметалу
 складаються з квазічастинок — фононів, які одночасно являють 
собою хвилі вібрацій. Внаслідок експерименту вчені виявили такі 
фонони, які реагують на електричні та магнітні поля так само, як
 і запропоновані 40 років тому аксіони.
Це означає, що автори дослідження не тільки виявили, де можна 
шукати аксіони, але й, можливо, відкрили довгоочікувану темну
 матерію, яка взаємодіє з видимою нам речовиною.

вівторок, 17 березня 2020 р.

Доля кота Шредінгера


Одним з найзагадковіших явищ квантової механіки 
є квантова суперпозиція — перебування елементарних частинок
 у кількох станах одночасно до моменту їх вимірювання 
спостерігачем.
У першій половині минулого століття один із засновників
 квантової механіки Ервін Шредінгер запропонував уявний 
експеримент, який пояснює квантову суперпозицію: умовний кіт
 у коробці з кислотою є і живим і мертвим одночасно доти, доки
 ми не відкриємо цю коробку і не визначимо його стан. Восени 
2019-го вчені з Японії та Індії придумали, як зазирнути в коробку
 з котом, не вбиваючи його.
Фізики запропонували розв’язання проблеми кота Шредінгера 
завдяки зміні методів аналізу даних про стан елементарних
 частинок, а не завдяки їх вимірюванню, як це робили раніше.
 За допомогою математичних обчислень вчені змоделювали 
умовну ситуацію: закриту коробку з котом Шредінгера потрібно сфотографувати за допомогою камери, яка встановлена зовні коробки, і водночас може зафіксувати
 крізь коробку самого кота.
ісля створення такого фото в камері зберігатиметься 
два типи інформації: перший про те, як змінився стан суперпозиції
 кота (вчені називають це квантовою міткою) і другий про те, є кіт 
живим чи мертвим. Уявний експеримент полягає в тому, що таке
 фото опиняється в заплутаному стані разом з квантовою системою,
 і те, як ми отримаємо інформацію з нього — безпосередньо вплине 
на долю кота.
У такому випадку можна «проявити» фото в темній кімнаті 
і визначити, живий він чи мертвий, або ж відновити на розмитому
 фото квантову мітку за допомогою комп’ютера і повернути кота у
 стан невизначеності між життям і смертю.
Автори експерименту взяли за основу своєї математичної моделі
 здатність фотонів входити в заплутаний стан разом з квантовою
 системою. Замість того, щоб визначити стан частинки (кота) за 
допомогою її вимірювання, тобто прямого впливу світла (фотонів)
 на неї, вони використовували умовну камеру, яка фотографує
 кота крізь коробку.

Зафіксовані фотони на зображенні виявляються заплутаними
 з квантовою системою, що зберігає обидва типи інформації — про
 те, як змінилася суперпозиція і про реальний стан кота.
 Зчитуючи дані з цього зображення тим чи іншим чином ми, в теорії, можемо оживити/вбити кота або відновити його суперпозицію.

пʼятниця, 28 лютого 2020 р.


Природний ядерний реактор


Один з найважливіших розділів науки — ядерна фізика. Цікаві факти є і тут. Ви знали, що 2 мільярди років тому в районі Окло (Габон, Африка) діяв справжній природний ядерний реактор? Реакція протікала 100 000 років, поки уранова жила не зменшилась.
Цікавий той факт, що реактор був саморегульований – в жилу уранових руд потрапляла вода, яка грала роль сповільнювача нейронів. При активному ході ланцюгової реакції вода википала, і реакція слабшала.
Сьогодні «феномен Окло» становить не лише науковий інтерес, а також є зразком природного довгострокового геологічного сховища ядерних відходів. Тут проведено дослідження міграції продуктів ядерного розщеплення.

четвер, 20 лютого 2020 р.

21 лютого - міжнародний день рідної мови


Людмила Савчук 
Як воду п'ю із чистої криниці,
З-поміж людей вишукую слова.
І наша рідна мова-чарівниця
У віршах повнозвучних ожива.
Цвіте, як квітка маку серед поля.
Дзвенить, як пісня пташки чарівна.
І хоч нелегка в Україні доля,
Та вірю все ж відродиться вона.
І буде людям Україна – мати,
Не мачуха, якою нині є.
І мову рідну будуть шанувати,
Як найбагатіше надбання своє.

четвер, 30 січня 2020 р.

 30.01.2020 на базі ХГ № 6 «МГ» о 15.30 відбулося загальне засідання РМО за темою «Особливості підготовки учнів  загальноосвітніх навчальних закладів району до ЗНО з фізики 2020 року. Розв’язання завдань  ЗНО-2019»
Несен Л.В., ХЗОШ № 135
Кобелеву В.П., ХЗОШ № 146










понеділок, 20 січня 2020 р.

До 215 річчя ХНУ ім В.Н.Каразіна

В ХНУ ім. В.Н.Каразіна оновили музей астрономії. Рекомендуємо відвідати.

Харківські новини:
"Реконструйований Музей астрономії Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна
  буде презентований 29 січня.
Рішенням Вченої Ради університету Музею надано ім’я видатного астронома академіка
 М.П.Барабашова.
В музеї можна буде дізнатися про долі та науковий доробок видатних астрономів, що вчилися
 та працювали в університеті. В музеї зберігається колекція старовинних астрономічних та
 геодезичних інструментів різних галузей астрономії, фізики, геодезії, 
сейсмології, приладобудування та суміжних напрямів.
Найстарішим у колекції є повторювальний круг Борда (1811 р.) – універсальний кутомірний
 інструмент для геодезичних спостережень.
Особливість експозиції музею полягає у тому, що вона створена у приміщенні павільйон
у меридіанного кола Репсольда (1886 р.), найбільшого інструмента у колекції, та має підземний 
поверх, що дає можливість ознайомитися із особливостями процесу астрономічних спостережень та улаштуванням конструкції телескопу.
У Музеї астрономії також представлені цінні документи з наукової спадщини відомої астрономічної 
династії Струве, засновників Пулковської обсерваторії.
У архівній залі Музею – книги з бібліотеки Отто Струве, зокрема видання XVIII та XIX сторіччя,
 праці найвідоміших вчених, таких, як Галілео Галілей, Кеплер, Лаланд, Деламбр, Ейлер, Лаплас та ін."

пʼятниця, 10 січня 2020 р.

космос

середа, 8 січня 2020 р.

космос