10 листопада відмічаємо Всесвітній  день науки

ТОП-7 сучасних українських Ейнштейнів

Сучасним українським вченим доводиться працювати в нелегких умовах. Втім, деякі при цьому досягають приголомшливих резуль

Сьогодні відзначається Всесвітній день науки. Свято, яке в Україні давно стало приводом замислитися над рядом проблем. Адже через брак коштів на обладнання і реактиви провести повноцінне дослідження практично нереально, а талановита молодь залишає Україну у пошуках кращих умов для роботи.  

При цьому навіть за нинішньої ситуації українці виграють престижні наукові конкурси, а на їхні роботи посилаються нобелівські лауреати у своїх дослідженнях.

Depo.ua пропонує познайомитися з сучасними вченими, які здійснили прорив у знаннях про нашу планету.

1. Юрій Ізотов: Таємниці галактик і вражаючі відкриття

Співробітник Головної астрономічної обсерваторії НАН України Юрій Ізотов разом з американським колегою Трином Туаном відкрив наймолодшу галактику у Всесвіті, що стало сенсацією у вченому світі.

Як виявилося, карликовій галактиці I Zwicky 18 лише 500 млн років, а це означає, що вона зародилася майже одночасно з появою життя на землі.

Вчений очолював міжнародну дослідницьку групу, яка здобувала нові знання про наш Всесвіт і відзначилась проривом в системі знань. Раніше вчені не розуміли, чому на ранніх етапах розвитку, пройшовши стадію плазми і вже охолонувши, Всесвіт знову повернувся у стан плазми. Вчена група на чолі з Ізотовим знайшла відповідь: виявилося, що феномен спричинило інтенсивне жорстке ультрафіолетове випромінювання масивних зірок.  

У портфоліо вченого загалом 250 робіт, опублікованих в міжнародних виданнях. Ізотов є одним з найбільш цитованих у світі українських вчених.

 2,3. Валерій Гусинін і Сергій Шарапов: За два кроки від нобелівки

Ім'я доктора фізико-математичних наук, завідувача лабораторії Інституту теоретичної фізики ім. Боголюбова НАН України Сергія Шарапова востаннє прогриміло на весь Facebook після вручення цьогорічної нобелівки з фізики. Як виявилося, один з лауреатів, Дунган Холдейн, звертався до дослідження Шарапова в одній із своїх робіт.

Як виявилося, розробки українського вченого стали підґрунтям для цілого ряду  знаних робіт західних вчених, зокрема Віталія Гінзбурга і Клауса фон Клітцинга.

Більше того, сам Шарапов разом з колегою Валерієм Гусиніним були за півкроку від нобелівки. Вчені працювали над відкриттям графеном водночас з британськими вченими Андрієм Геймом і Костянтином Новосьоловим, які, у підсумку, і отримали нагороду.

Для розуміння, графен – це модифікація вуглецю, за допомогою якої можна створювати транзистори нового типу і надчуттєві сенсори, що дозволяють фіксувати навіть окремі молекули речовини.

4. Марина Вязовська: Розв’язала задачу, над якою мучилися століттями

Киянці, яка наразі мешкає в Берліні, вдалося вирішити задачу з комбінаторної геометрії, з якою возилися її колеги  протягом кількох століть. Вязовська придумала, як вкладати кульки в 8- і 24-мірному просторі. На практиці робота української вченої допоможе, зокрема, поліпшити передачу сигналу у Космосі.

Зайнятися проблемою куль Вязовську надихнув київський математик Андрій Бондаренко, зазначивши, що дівчина має усі якості, аби впоратися з надскладною задачею. Але взятися до роботи Марина спромоглася, лише коли переїхала в Німеччину.

5. Марина Родніна: Українська гордість Німеччини

Наразі українка, виходець з Інституту молекулярної біології та генетики НАН України, очолює Інститут Макса Планка у Гьотінгені. Досягнення Родніної отримали високу оцінку – і не лише емоційну. Так, за дослідження функцій рибосом вчена отримала премію Лейбніца розміром у 2,5 млн євро.

Гроші виділяють на розвиток дослідження і подальші ідеї.

Хоча розвивати кар’єру Родніна почала у Києві, вже у 1990 році переїхала до Німеччини.

7.  Олег Ангельський: Наступник Галілея

Професор, доктор фізико-математичних наук з Чернівців Олег Ангельський став першим українським вченим, удостоєним Міжнародної премії Галілео Галілея за досягнення в галузі оптики, також фізика включили до EOS (Світового оптичного співтовариства).

Ангельський – написав понад 300 статей для міжнародних журналів, а також виступив автором або співавторів шести опублікованих в США монографій.

Вчений проводить дослідження з голографії, статистичної та кореляційної оптики, оптичної діагностики шорстких поверхонь.

Цікаво, що, попри брак коштів, наразі створюється підґрунтя для появи нової генерації вчених. Останніми роками стрімко зростає інтерес широкого загалу до науки – зокрема, до свята проводяться Дні науки, на яких запрошують всіх небайдужих. Ще один успішний проект – "Наукові пікніки", де навіть зовсім юним українцям прищеплюють цікавість до навколишнього світу. 

7. Олександр Рубанов: Снайпер не може схибити

Вчені спрямовують зусилля не лише на розвиток теорії. Розробка Рубанова у сфері військового IT має практичний характер, хоч і заснована на наполегливій науковій роботі.

Як зазначає Focus. ua, український математик і дослідник присвятив вісім років вивченню процесів людського мозку. Свої знання втілив у шоломі для снайперів, який допомагає уникнути помилки і врятувати життя бійцю. Щоправда, базою ддя експериментів стала не Україна: інноваційний гаджет народився після ряду досліджень, проведених в Мічиганському університеті.

У шолом "вбудовано" алгоритм правильних дій, створений на основі аналізу активності мозку снайперів, які здійснили успішні постріли. Система інтегрується з мозком людини, яка його вдягає і порівнює процеси у мозку "господаря" з наявним алгоритмом. Згодом сигналізує або про правильність дій, або ж про те, що процес підготовки до пострілу треба почати заново.

Розробкою українця вже користуються арабські та чилійські військові. В українському Мінобороні шолом поки не користується попитом.

Гагарин не был первым космонавтом

Краткое содержание мифа

Гагарин не был первым космонавтом, до него в Космос запускали ещё несколько человек, но все они погибли. Миф используется для «демонстрации» лживости и скрытности советского правительства и его наплевательского отношения к жизни своих граждан.

Примеры использования

«До полета Юрия Гагарина при попытке покорить космос погибли три советских летчика – Ледовских, Шаборин, Митков. Их фамилии никогда официально не упоминались»¹⁾.

«Как сообщил бывший старший инженер-экспериментатор ОКБ-456 (в городе Химки) Михаил Руденко, в 1957, 1958 и в 1959 годах с космодрома Капустин Яр в Астраханской области были запущены космические корабли, пилотируемые летчиками Ледовских, Шабориным и Митковым. Все трое, по словам Руденко, погибли во время полета, и их фамилии никогда не были официально обнародованы. Ледовских, Шаборин и Митков были обычными летчиками-испытателями, которые не проходили никакой специальной подготовки»²⁾.

Действительность

Как показано в статье «Мифы космоса: Гагарин был двенадцатым?»³⁾, слухи о том, что у русских есть погибшие космонавты, начались даже раньше самого полета Гагарина. Эти слухи активно муссировала жёлтая западная пресса. Отслеживание судьбы названных имен и персоналий позволяет с уверенностью утверждать, что всё это ложь.

Однако не стоит единственным источником подобных слухов считать только западную прессу. С большим удовольствием такие слухи, особенно после гибели Комарова, создавала и разносила дисcидентская среда. «Вновь всплыли слухи о том, что Гагарин — не первый космонавт, а до него было несколько неудачных взлетов со смертельными исходами («Даром, что ли, нам сообщают о взлете, только когда корабль уже на орбите?»). Что вообще первыми космонавтами после Белки и Стрелки были заключенные-смертники»⁴⁾.

Вот список тех, кого называли в разные времена погибшими в космосе⁵⁾.

ФИО	Дата «полета»	Версия гибели по СМИ	Кто сообщил	Возможный вариант источника слуха	Кто это
Алексей Ледовский	1 ноября 1957 г.	Разбился на пилотируемой баллистической ракете на полигоне Капустин Яр.	Continental (Италия)	25 мая 1957 г. с Капустина Яра запущена ракета с собаками Рыжая и Джойна. Из-за разгерметизации кабины животные погибли.	В Центральном архиве Минобороны сведений нет.
Сергей Шиборин	1 февраля 1958 г.	Разбился на пилотируемой баллистической ракете на полигоне Капустин Яр.	Continental (Италия)	21 февраля 1958 г. с Капустина Яра запущена ракета с собаками Пальма и Пушок. Из-за разгерметизации кабины животные погибли.	В Центральном архиве Минобороны сведений нет.
Андрей Митков	1 января 1959 г.	Разбился на пилотируемой баллистической ракете на полигоне Капустин Яр.	Continental (Италия)	1 октября 1958 г. с Капустина Яра запущена ракета с собаками Жулька и Кнопка. При посадке не сработал парашют. Кабина разбилась.	В Центральном архиве Минобороны сведений нет.
Мария Громова	1 июня 1959 г.	Погибла при испытаниях орбитального самолета с ракетным двигателем.	Continental (Италия)	19 апреля 1959 г. проведен запуск межконтинентальной крылатой ракеты Буря. Кстати, Бурю испытывали с 1957 года. Возможно, первые три полета-утки отголоски этих испытаний.	В Центральном архиве Минобороны сведений нет.
Геннадий Заводовский	15 мая 1960 г.	Корабль 1КП потерялся из-за отказа систем ориентации.	Continental (Италия)	15 мая 1960 г. из-за отказа систем ориентации затерялся беспилотный аппарат Первый советский корабль-спутник.	В 50 - 70-е годы XX века работал техником-испытателем в Институте авиационной и космической медицины. Умер в 2002 году.
Иван Качур	Сентябрь - октябрь 1960 г.	Корабль взорвался на старте.	Reuters (Великобритания)	16 сентября 1960 года - запуск геофизической ракеты Р-2 с собаками Пальма и Малек на борту.	В 50 - 60-е годы работал техником-испытателем в Институте авиационной и космической медицины. Потом уехал на Украину.
Петр Долгов	11 октября 1960 г.	Взрыв корабля на орбите.	Associated Press (США)	10 и 14 октября 1960 г. были проведены два неудачных запуска автоматических станций к Марсу: 1М 1, 1М 2.	Парашютист-испытатель. Герой Советского Союза. Погиб 1 ноября 1962 г. при очередном прыжке. В отряде космонавтов не состоял.
Алексей Белоконов	Октябрь 1960 г., 1961 г., 1962 г. (несколько версий гибели)	Задохнулся в космосе от нехватки кислорода.	Первый источник неизвестен - вероятно, Readers Digest (США) Corriere della Sera (Италия)	См. предыдущий пункт.	В 50 - 80-е годы XX века работал техником-испытателем в Институте авиационной и космической медицины. Умер в 1991 году.
Алексей Грачев	28 ноября 1960 г.	Корабль затерялся в глубинах космоса.	Corriere della Sera (Италия)	Неизвестно. Запусков космических или баллистических ракет в эти дни не было.	В 50 - 60-е годы работал техником-испытателем в Институте авиационной и космической медицины. Уехал из Москвы в середине 60-х годов.
Геннадий Михайлов	4 февраля 1960 г.	Отказ оборудования на орбите - точных сведений нет	Associated Press (США)	4 февраля 1961 года - неудачный запуск автоматической межпланетной станции к Венере. Станция осталась на земной орбите.	В это время работал техником-испытателем в Институте авиационной и космической медицины. Уехал из Москвы в середине 60-х годов.
Валентин Бондаренко	23 марта 1961 года			Погиб на Земле, во время эксперимента при пожаре в сурдобарокамере
Владимир Ильюшин	7 апреля 1960 г	Авария при посадке. Космонавт остался жив, но попал в плен к китайцам.	Daily Worker (Великобритания)	9 апреля 1961 года - неудачный пуск межконтинентальной баллистической ракеты Р-9.	Летчик-испытатель. Герой Советского Союза. В отряде космонавтов не состоял.

дивовижні речовини в існування яких важко повірити

Нобелівська премія з фізики - 2017

Нобелівську премію з фізики отримають троє вчених за  відкриття гравітаційних хвиль

Гравітаційні хвилі

Відомо, що вперше гравітаційні хвилі, які передбачивАльберт Айнштайн ще 100 років тому, спостерігалися 14 вересня 2015 року. Фізики заявили про вражаюче відкриття, яке дозволить більшою мірою пізнати явище гравітації. Вони зафіксували незначне викривлення простору і часу, зумовлене зіткненням двох надмасивних чорних дір на відстані понад мільярд світлових років від Землі. 

Даний науковий прорив у експериментальній фізиці не залишився поза увагою Нобелівського комітету. Вони «витримавши паузу» (більше року) присудили Нобелівську премію з фізики у 2017 році американським дослідникам Кіпу Торну (Kip S. Thorne), Райнеру Вайссу (Rainer Weiss) та Баррі Беррішу (Barry C. Barish), про що повідомляється у Twitter-акаунті комітету.

 

Вчені зробили вирішальний внесок у створення лазерно-інтерферометричної гравітаційно-хвильової обсерваторії (LIGO). Вона допомагала експериментально виявити гравітаційні хвилі. Ці дослідники вважалися головними претендентами на премію і торік, однак її не отримали. Причина в тому, що заявили вони про своє відкриття занадто пізно – у лютому 2016-го. Тоді як Нобелівський комітет приймає заявки лише до 31 січня.

Хто винайшов радіо – історія винаходу

Протягом 120 років суспільство не може ніяк визначитися, хто винайшов радіо. Справа в тому, що практично в один і той же час це геніальне відкриття зробили кілька вчених з різних країн. Олександр Попов, Гульєльмо Марконі, Нікола Тесла, Генріх Герц, Ернест Резерфорд — всі ці люди так чи інакше пов’язані з радіо.

Не так важливо, кого з них першим відвідала геніальна думка, всі вчені вклали в розвиток науки неоціненний вклад. Якщо запитати українця і європейця про те, ким винайдено радіо, то відповіді будуть зовсім різні, перший відповість, що це Попов, а другий — Марконі. Хто ж правий, насправді, а хто помиляється? Поняття електромагнітного поля було введено в 1845 році Майклом Фарадеєм, це було одне з найважливіших відкриттів людства. Через 20 років після цього Джеймс Максвелл створив теорію електромагнітного поля і вивів всі його закономірності.

 

Учений довів: електромагнітне випромінювання може поширюватися в просторі зі швидкістю світла.

Досягнення Герца

Відкриття радіо відбулося багато в чому завдяки Генріху Герцу. Цей геніальний вчений в 1887 році створив генератор і резонатор електромагнітних коливань. Буквально через рік він продемонстрував громадськості наявність електромагнітних хвиль, що поширюються зі швидкістю світла у вільному просторі. Деякі історики наполягають на тому, що радіо винайшли Фарадей, Максвелл і Герц. Перший і другий відкрили наявність електромагнітних хвиль, а Генріх створив прилад.

Проблема в тому, що конструкція Герца працювала лише на відстані кількох метрів один від одного, в приймачі було видно лише іскру, та й то в темряві. Прилад не ідеальний і вимагав удосконалення. Геніальному інженеру і експериментатору нічого не коштувало поліпшити свій винахід. На жаль, Герц помер у віці 37 років в 1894 році, незадовго до відкриття Марконі і Попова.

Схожість дослідів Марконі і Попова

Якщо розглядати з технічної сторони, то Попов і Марконі не відкрили нічого нового, а лише використовували винаходи інших вчених для створення поліпшеного приладу. До конструкції Герца учені додали заземлення і антену, а для кращого прийому сигналу встановили когерер — скляну трубку з металевою тирсою всередині. Це пристосування було винайдено Едуардом Бранглі, а вдосконалено Олівером Лоджем. Вчених не цікавило практичне застосування когерера, а ось Марконі з Поповим використовували його замість іскри для включення дзвінка.

Виходить, що росіянин та італієць зробили одне і те ж, але хто з них додумався до цього першим, невідомо досі. Звичайно, в Росії свято вірять, що створив радіо саме Попов.

7 травня 1895, коли Попов винайшов радіо і продемонстрував сконструйований прилад на зборах російських фізиків, про творіння Марконі ще нічого не було відомо. Саме 7 травня в Росії прийнято вважати днем створення радіо. Весь 1895 Попов присвятив удосконаленню радіоприймача, він проводив досліди по прийому і передачі електромагнітних хвиль на відстані 60 м. 20 січня 1897 російському вченому довелося відстоювати своє право на першість винаходу. У газеті «Котлін» з’явилася стаття «телеграфування без проводів», дізнавшись про досліди Марконі, її написав Попов. Перше радіо винайшов Олександр Степанович, він демонстрував його навесні 1895 і планував далі працювати над його вдосконаленням, але документально він ніяк не оформив свій прилад.

Джерело: http://cikavi-fakty.com.ua/xto-vinajshov-radio-istoriya-vinaxodu/