ВИТЯГТИ МЕТАЛЕВИЙ ЛАНЦЮЖОК З ПОСУДИНИ З ВОДОЮ, НЕ ДОТОРКАЮЧИСЬ ДО НЬОГО

Обладнання: 

1) скляний циліндр з водою; 

2) залізний ланцюжок; 

3) магніт.

Високий скляний циліндр наповнюють водою і опускають у нього залізний ланцюжок. Пропонують витягти з води ланцюжок, не замочивши руки. Це можна зробити за допомогою сильного магніту, полюс якого підносять до стінки циліндра і повільно пересувають уздовж стінки вгору. Ланцюжок підіймається за магнітом і біля краю циліндра притягується до нього.
Явище дії магнітного поля на феромагнітні тіла широко застосовується в медицині для виймання залізних частинок з тіла людини.
Залізний ланцюжок можна виготовити з канцелярських скріпок. Магніт найкраще брати з сплаву магніко, а якщо такого немає, то можна скласти однойменними полюсами два штабових або підковоподібних магніти.
При виконанні досліду магніти можна помістити в паперову коробку і замаскувати їх, але треба, щоб між магнітом і склом папір був тонкий, бо із збільшенням відстані між магнітом і ланцюжком зменшується сила взаємодії.

Пісковий годинник і терези

Завдання

Ha важільних терезах зрівноважити пісковий годинник. Весь пісок міститься в нижній частині годинника. Переверніть пісковий годинник і встановіть на колишнє місце. Терези знову покажуть рівновагу, не дивлячись на те, що частина піску перебуває у стані, близькому до невагомості.

Запитання

1. Чому терези показують рівновагу під час осипання піску, адже частина піску перебуває в повітрі?
2. Чи змінюється вага піскового годинника під час падіння перших піщинок?
3. Чи будуть падати піщинки в пісковому годиннику, якщо він сам вільно падатиме вниз?

РОЗЛАМАТИ СКЛЯНУ ТРУБКУ, ПІДВІШЕНУ НА ПАПЕРОВИХ КІЛЬЦЯХ

Обладнання: 

1) два штативи з муфтами; 

2) два дерев'яних стержні з лезами безпечної бритви; 

3) чотири пари паперових кілець; 

4) скляна трубка діаметром 6—8 мм, завдовжки 400—500 мм; 

5) довга дерев'яна лінійка.

У муфтах на двох штативах закріплюють стержні, виготовлені з твердого дерева, діаметром 15 мм, завдовжки 120 мм. На кінцях стержнів пропиляно щілини, в кожну з яких вставлені і закріплені двома цвяшками леза безпечної бритви. На леза навішують паперові кільця, вирізані з цигаркового паперу і склеєні по двоє, одне в одному (ланцюжком). Діаметр кільця 30—40 мм, ширина—10—12 мм. У ці кільця кладуть скляну трубку. Двома пальцями беруть трубку за середину і надавлюють на неї, поступово збільшуючи зусилля; паперове кільце (одне або обидва) рветься. Замінюють кільця і сильним, різким ударом дерев'яної лінійки розбивають трубку; кільця залишаються непошкодженими.
Коли ми повільно деякий час надавлюємо на трубку, то наше зусилля передається й кільцям і вони, як менш міцні, рвуться. При ударі сила діє вмить, а тому руйнується трубка, а кільця, завдяки інерції, не встигають навіть натягнутись.
Цілком очевидно, що розбивати скляну трубку треба на достатній відстані від глядачів, а щоб не вдарити лінійкою об стіл, штативи краще встановлювати на двох столах, між якими є вузенький прохід.

ВИЙНЯТИ НИЖНЮ ГИРКУ З-ПІД ВЕРХНІХ

Обладнання: 1) кілька плоских гирок; 2) метр демонстраційний.

На столі встановлюють стопу з кількох плоских гирок і пропонують вийняти нижню, не торкаючись до верхніх.
Здійснюють це завдання так. Беруть у руку товсту лінійку і, притискуючи її до столу, вибивають нижню гирку з-під верхніх.
Після цього можна покласти 2 гирки одна на одну і поставити завдання-жарт; не торкаючись нижньої гирки, зробити так, щоб верхня була під нею. Завдання виконується дуже просто: беруть верхню гирку і кладуть її на підлогу під нижньою.