Сьогодні відзначається Всесвітній день науки. Свято, яке в Україні давно стало приводом замислитися над рядом проблем. Адже через брак коштів на обладнання і реактиви провести повноцінне дослідження практично нереально, а талановита молодь залишає Україну у пошуках кращих умов для роботи.
При цьому навіть за нинішньої ситуації українці виграють престижні наукові конкурси, а на їхні роботи посилаються нобелівські лауреати у своїх дослідженнях.
Depo.ua пропонує познайомитися з сучасними вченими, які здійснили прорив у знаннях про нашу планету.
1. Юрій Ізотов: Таємниці галактик і вражаючі відкриття
Співробітник Головної астрономічної обсерваторії НАН України Юрій Ізотов разом з американським колегою Трином Туаном відкрив наймолодшу галактику у Всесвіті, що стало сенсацією у вченому світі.
Як виявилося, карликовій галактиці I Zwicky 18 лише 500 млн років, а це означає, що вона зародилася майже одночасно з появою життя на землі.
Вчений очолював міжнародну дослідницьку групу, яка здобувала нові знання про наш Всесвіт і відзначилась проривом в системі знань. Раніше вчені не розуміли, чому на ранніх етапах розвитку, пройшовши стадію плазми і вже охолонувши, Всесвіт знову повернувся у стан плазми. Вчена група на чолі з Ізотовим знайшла відповідь: виявилося, що феномен спричинило інтенсивне жорстке ультрафіолетове випромінювання масивних зірок.
У портфоліо вченого загалом 250 робіт, опублікованих в міжнародних виданнях. Ізотов є одним з найбільш цитованих у світі українських вчених.
2,3. Валерій Гусинін і Сергій Шарапов: За два кроки від нобелівки
Ім'я доктора фізико-математичних наук, завідувача лабораторії Інституту теоретичної фізики ім. Боголюбова НАН України Сергія Шарапова востаннє прогриміло на весь Facebook після вручення цьогорічної нобелівки з фізики. Як виявилося, один з лауреатів, Дунган Холдейн, звертався до дослідження Шарапова в одній із своїх робіт.
Як виявилося, розробки українського вченого стали підґрунтям для цілого ряду знаних робіт західних вчених, зокрема Віталія Гінзбурга і Клауса фон Клітцинга.
Більше того, сам Шарапов разом з колегою Валерієм Гусиніним були за півкроку від нобелівки. Вчені працювали над відкриттям графеном водночас з британськими вченими Андрієм Геймом і Костянтином Новосьоловим, які, у підсумку, і отримали нагороду.
Для розуміння, графен – це модифікація вуглецю, за допомогою якої можна створювати транзистори нового типу і надчуттєві сенсори, що дозволяють фіксувати навіть окремі молекули речовини.
4. Марина Вязовська: Розв’язала задачу, над якою мучилися століттями
Киянці, яка наразі мешкає в Берліні, вдалося вирішити задачу з комбінаторної геометрії, з якою возилися її колеги протягом кількох століть. Вязовська придумала, як вкладати кульки в 8- і 24-мірному просторі. На практиці робота української вченої допоможе, зокрема, поліпшити передачу сигналу у Космосі.
Зайнятися проблемою куль Вязовську надихнув київський математик Андрій Бондаренко, зазначивши, що дівчина має усі якості, аби впоратися з надскладною задачею. Але взятися до роботи Марина спромоглася, лише коли переїхала в Німеччину.
5. Марина Родніна: Українська гордість Німеччини
Наразі українка, виходець з Інституту молекулярної біології та генетики НАН України, очолює Інститут Макса Планка у Гьотінгені. Досягнення Родніної отримали високу оцінку – і не лише емоційну. Так, за дослідження функцій рибосом вчена отримала премію Лейбніца розміром у 2,5 млн євро.
Гроші виділяють на розвиток дослідження і подальші ідеї.
Хоча розвивати кар’єру Родніна почала у Києві, вже у 1990 році переїхала до Німеччини.
7. Олег Ангельський: Наступник Галілея
Професор, доктор фізико-математичних наук з Чернівців Олег Ангельський став першим українським вченим, удостоєним Міжнародної премії Галілео Галілея за досягнення в галузі оптики, також фізика включили до EOS (Світового оптичного співтовариства).
Ангельський – написав понад 300 статей для міжнародних журналів, а також виступив автором або співавторів шести опублікованих в США монографій.
Вчений проводить дослідження з голографії, статистичної та кореляційної оптики, оптичної діагностики шорстких поверхонь.
Цікаво, що, попри брак коштів, наразі створюється підґрунтя для появи нової генерації вчених. Останніми роками стрімко зростає інтерес широкого загалу до науки – зокрема, до свята проводяться Дні науки, на яких запрошують всіх небайдужих. Ще один успішний проект – "Наукові пікніки", де навіть зовсім юним українцям прищеплюють цікавість до навколишнього світу.
7. Олександр Рубанов: Снайпер не може схибити
Вчені спрямовують зусилля не лише на розвиток теорії. Розробка Рубанова у сфері військового IT має практичний характер, хоч і заснована на наполегливій науковій роботі.
Як зазначає Focus. ua, український математик і дослідник присвятив вісім років вивченню процесів людського мозку. Свої знання втілив у шоломі для снайперів, який допомагає уникнути помилки і врятувати життя бійцю. Щоправда, базою ддя експериментів стала не Україна: інноваційний гаджет народився після ряду досліджень, проведених в Мічиганському університеті.
У шолом "вбудовано" алгоритм правильних дій, створений на основі аналізу активності мозку снайперів, які здійснили успішні постріли. Система інтегрується з мозком людини, яка його вдягає і порівнює процеси у мозку "господаря" з наявним алгоритмом. Згодом сигналізує або про правильність дій, або ж про те, що процес підготовки до пострілу треба почати заново.
Розробкою українця вже користуються арабські та чилійські військові. В українському Мінобороні шолом поки не користується попитом.
